— Я тут.
Я не зрадила тебе.
Це ти мене колись покинув... —
Тихо скрипка душу обійма,
Серце ще не знає, що пітьма.
Він і вона — останній крок,
Світ завмер між подихом цих
строк.
Тане зал, мов ранкова трава.
Лиш один нечутний змах крила —
І любов безсмертя віднайшла.
Він і вона —
Два білих журавля.
Замість слів —
Небесна висота.
Вище хмар,
Де вічність не мина,
Він і вона...
Два білих журавля.
