Я розчиняюсь у серпневих снах
Там ми знову разом, пара із кінофільмів
в парку на лавці тримаю тебе на руках
чи причал, там де сонце зайшло
я так скучив за тими віршами
їх писав лиш тобі
де завжди вистачало простого "привіт"
щоб відчути тепло
де все лампово, щиро і ніжно
без обману і болю
без втрат, на одному великому ліжку
засинали і бачили спільне майбутнє
де не було кордонів
де мрії на нуль не ділили
і любов була тільки взаємна
без краху ідилій
і не привид тепло твоїх рук
а реальність в який загубився
де літати можливо було
без кальяну і рому
де в новобудовах
ми щастя ростили своє
із обіймів і доторків
як впевнено йшли до мети
берегли кожен вогник в очах
де "ти моя а я твій" це назавжди
палали яскраво спочатку у різних містах
а потім так сильно
що морок ховався за бар
без зайвих розмов присмак тиші
на спраглих губах
і на мапах місця відмічали
де щасливі були
щоби потім вернутись, згадати
в смартфоні не стерті історії
кухня, на потяг квиток
"я скучаю" як месеж
як свіжого неба ковток
ти на скейті незграбно
я поруч підтримуюу темп
гарна сторіз в архіві тепер
там багато лишилось вього
де не сходились стеля і стіни
у скроні, в болючий тягар
де не було сліз, горя
холодних як лезо дощів
де разом прикрашали квартиру
і спільні писали вірші
шаурма, брудершафт біля моря
де на молі ловили проміння
і перше осіннє тепло
і не розчинялись у снах
спогад тягнется, все що було
в серпні раптом виходить на дах
випускаючи внутрішнє емо
на останній сторінці зустрінемось?
En agosto nos vemos
