Вино зіркове ніч неспішо п'є.
Її знов тягне на щось грішнеє,
Дарує вітру поцілунків дощ...
І ми цілуємось також.
Ніч разом з вітром обіймають нас.
Кохаємося, як в останній раз.
Шепочем та солодко стогнемо,
Вінок тілами плетемо.
Сили тяжіння вже для нас нема -
Ми вище неба, пиємо до дна
Вино зіркове, що дарує ніч.
І це таки - безцінна річ!
Вино й кохання нас п'янять, п'янять.
В очах чар-лебеді летять, летять.
І ми з тобою, люба, летимо -
Зірковим стати щоб вином.
4 серпня, 2026
