Серпневий дощ, трояндові кущі,
Під краплями поволі оживають.
І тепла тиша селиться в душі,
Тривоги і печалі засинають.
Жива вода, мов Божа благодать,
Гарячу землю в серпні напуває.
Коротка мить, і хмари вже летять,
Бо ще їх хтось на цій землі чекає.
Цей літній дощ втікає в далину,
Прозорі перли в променях засяють.
І квіти прокидаються від сну,
Цей світ прекрасний, і вони це знають!
Браво. 
