Величний колір кипарису
І в потяг доданий вагон,
Похилих крил, краї карнизів
І тінь минулого й бетон,
І справжній, мов животворящий
Не жах, не смуток – декаданс -
Рук неймовірних, мезальянсу,
Здобутків й хиби проміж нас.
Парад овець брунатних, сови,
За кроком кроки і круки,
Мов краплі падають суворо
І не суворо - навіки!
Хапай ту правду щирим оком,
Множ дню не сказані слова
Луною схибленою, боком,
Гаптуй для Неба рукава!..
p/s
https://www.youtube.com/watch?v=jSRSD_XoOz8
