Летять літа, летять літа,
І дні, і ночі полинові.
Життєва стежка золота
Сльозами виткана з любові.
Біжать роки, біжать роки,
Години, миті і хвилини.
І берег вічної ріки,
Стрімкий, високий і полинний.
А час іде, а час іде,
Нема снаги його спинити.
Хай кожен з нас скоріш знайде,
Кого і що в житті любити.
Бо без любові сірий світ,
І серцю тісно, й важко жити.
Тож, скільки б не було нам літ,
Ми всі народжені - любити!
