Ударили дзвОни у Храмі святому
Луна по між гір рознеслАся
Уже не вернЕшся ти друже до дому,
Якось так доля склалАся .
Життя зрадливе біжить спливає
Своєї долі ніхто не знає
Біжить спливає та є хвилина
Що тихо в вічність іде людина .
Біжить спливає та є хвилина
Що тихо в вічність іде людина .
Зранку до лісу пішов на роботу
Як зАвжди всміхнувшись щасливо
Бо мав про сімʼю ти й родину турботу
Для тебе було це важливо.
Життя зрадливе біжить спливає
Своєї долі ніхто не знає
Біжить спливає та є хвилина
Що тихо в вічність іде людина .
Біжить спливає та є хвилина
Що тихо в вічність іде людина .
Та Бог відвернувся чи як на хвилину
І стала вона роковОю.
Забув про хорошу таку він людину
Й кістлява махнула косОю.
Життя зрадливе біжить спливає
Своєї долі ніхто не знає
Біжить спливає та є хвилина
Що тихо в вічність іде людина .
Біжить спливає та є хвилина
Що тихо в вічність іде людина .
