Вони відчули на смак мікстури,
Над’їли крейди шматок і глини
І розпашілі зайшлись луною,
Сховавшись ранком в кущах калини.
Сторонні ми! – як дурні кричали
У двір, у двері хатин зомлілих,
Крізь довге гілля у стані шалу
З дібров тріпочучих сивілли.
Шукали знову все неприродне! -
Шукай і ти, бо примарне бродить,
В бузку густому, в садках тривожних
Де стиглих вишень вже не знаходять!
Не стану більше рясніти словом,
Нехай за мене чужі розкажуть,
Щоб всім плодовим і Гарбузовим
Додати врешті ажіотажу…
p/s
https://www.youtube.com/watch?v=tmW2UMievas&list=OLAK5uy_mBKNMWWgOu3N73v8TQ34Av8nuzoBVVioQ&index=21
