Я стільки робив дурниць.
Я - майстер пісочних веж.
Запізнююсь завжди скрізь.
Але ж, але ж -
Є в мене скарби й дива,
Та сховані - не знайдеш.
Шукав я їх сам - дарма.
Але ж, але ж...
Але ж їх шукаєш ти.
Знов й знову до мене йдеш.
Я всі підірвав мости,
Але ж, але ж...
Але ж ти неспинна, мов
Стихія без меж, без меж.
На крилах своїх любов
Несеш, несеш.
І в тебе пірнаю я.
Ти в мене пірнаєш теж.
Одним стали полум'ям-
Вже без "але ж"...
22 липня, 2026
