НАДІЯ, ВІРА Й СПОДІВАННЯ
В нас буде мир і буде перемога,
Верну́ть додому з фронту… та не всі…
Відступить ворог з нашого порога
Й скупаємось не в кро́ві, а й в росі.
Замовкне, стихне вража канонада,
Від вибухів усе не задзвенить,
Зазеленіє вже без мін левада,
Та головне – до цьо́го дня дожить.
Верну́ть додому ті, хто там вціліли,
Хто вижив у полоні – поверне́,
Лиш ве́рнуть на щиті – хто поніміли
Й в домівку з фронту більше не майне.
Ми віримо, що день такий настане
Й закінчиться жорстока ця війна,
Летіти вражий мотлох перестане,
Піде́ від нас наза́вжди сатана.
Відсту́пить ворог з нашої домівки…
Не хочемо надії ми втрачать…
Не буде кров рікою, ані з цівки,
Не буде в землю нарід наш лягать.
Ми молимо, щоб так воно і бу́ло,
Аби вражина щезла в болота́,
Аби суспільство світу нас почуло,
Взяла́ під захист Діва Пресвята.
Благання наші вчує хай Всевишній,
Звитя́гу хай поможе нам здобуть,
Щоб вісті ми почули скоро втішні
Й Госпо́дь зумів нас миром огорнуть.
21.07.2026 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
ID:
1066004
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Воєнна лірика
дата надходження: 21.07.2026 00:39:09
© дата внесення змiн: 21.07.2026 00:39:09
автор: КОРОЛЕВА ГІР
Вкажіть причину вашої скарги
|
