|
Липнева спека марево колише,
Пливуть над степом хвилі міражі,
В садах рясних народжується тиша,
І стелиться бальзамом для душі .
Ген, біля ставу хилиться калина,
Зачервонілись ягідки малі.
Високо в небі птах за вітром лине,
Й хмарин купчастих білі кораблі.
А мальви, ці красуні гордовиті,
На вроду задивляються в вікно.
Волошок синь розхлюпалася в житі,
Схиляє колос золоте зерно.
Уже й жнива, і шелестить пшениця,
Під сонцем набирається снаги.
Радіє серце, поле колоситься,
Мов жовте море сяє навкруги...
Мій рідний край! тебе не подолають,
Ані стихії, ані м@sk@лі.
Бо хліб святий і сіють, і збирають
Найкращі хлібороби на землі!
Нехай не зазіхають злі ординці,
Не буде їм ні поля, ні зерна.
Бо тут живуть одвіку Українці,
І Україна на землі - одна!
ID:
1065999
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 20.07.2026 23:40:38
© дата внесення змiн: 20.07.2026 23:40:38
автор: majra
Вкажіть причину вашої скарги
|
Гарно 
