Шукаю тебе, поглядом, усюди!
Й не можу я стабільність свою віднайти.
Де ти? Як ти? Із ким воюєш? Які мучать тебе муки й роздирають болем груди?
Де все натхнення, радість і любов в обох, всередині в душі?..
Йде боротьба, в житті, на видимому і невидимому фронті:
За правду, відданість, повагу, за любов і наше майбуття.
І кожен день воюєм ми із вітряками ніби Дон Кіхоти,
І кожен день ми стоїмо на виборі, на власному, життя.
Я скучила ... десь в глибині, в собі, - за Сонцем,
Що світить у мені й лише мені одній,
Весною, літом, взимку й восени промінням ... крізь душі віконця...
Дай знак, що все гаразд, і посміхнись, хоча б одним промінчиком, тихесенько: мені!
ID:
1065987
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 20.07.2026 17:18:24
© дата внесення змiн: 20.07.2026 17:18:24
автор: Irusia
Вкажіть причину вашої скарги
|
