Полинали від змов до високих призначень,
Відкидали і пологи білі- тікали!
Та на ранок вертались в палаци пробачень,
Де на протягах часу пилок дарували
Водевілям життя і весняному лову,
На дзвіницях, під арками там, де безсиле
Недолуге, безкарне життя паперове -
Непокоїтись марно - у простір шептали…
Та дозвольте!–кричали на берег достиглі ,
Та залиште вже їх!–промовляли модерні ,
Все, що є вже минуло!-сміялись загиблі ,
Тільки штучне, ще в змозі рясніти в люцерні…
робота
Andrew Wyeth
Barn and Trike?1961
p/s
https://www.youtube.com/watch?v=NkL2am7peT0
