Ніжно з любов'ю співаю на вушко: –
Я – учениця ходжу навкруги…
Добре мені! - Ти не строгий, Ти - душка*,
Вчиш, відкриваєш нові береги,
Де проживає приховане щастя,
Там відпочити я можу завжди.
Дуже ціную душевне багаття,
Той маячок - вказівник до мети…
В думці миттєвій у пазли все склалось, -
Ти – мій невидимий Ангел – творець.
Ти – мовчазний, мій душевний аналог,
Знай – що з тобою я вправний боєць.
Тільки без тебе втрачаю я спокій,
Тяжко блукати у хмарах дилем.
Твоя підказка мені ясноока -
Вірна дорога в життя без проблем.
В настрої збій – перепади паршиві…
Треба вловити тихесенький звук.
Щоби ліричні звучали мотиви,
Рветься назовні уважний мій слух –
Вмить відкриває у пісню дверцята,
Там є душевний словесний редут.
Слухаю сплески під серцем кантати,
Струни душевні співають дебют…
Серце закохане мчиться на назустріч,
Я схаменувшись тримаю вузду…
Варто чи ні – підкорятися думці,
В Світі туманнім, де шлють німоту?
Є у серденьку твоєму терени,
Щоби пісенний ліричний мій вірш,
З вірним коханням не був полоненим,
Й ніжно виспівував пісні не гірш…?
15.07.2026 за мотивами 2016
Душка* - добра людина
