Люди, прошу Вас, схаменіться, будьте єдині,
Ніби рукоюі міцно стиснутий кулак!
Бо ворог розбрат, видно, сіє у країні ,
Щоб нас послабити і знищити, це ж очевидно так!
Той, що кермує зараз, має мать залізну волю, а ще підтримку,
Неважливо, навіть, що хто каже й як!
І якщо ми ідемо до свободи
Той, хто попереду, - це наш із Вами всіх маяк!
А розбиратись усередині - потрібно!
Тихенько, між собою, поки йде війна:
Нам стільки ще усім змінить так необхідно:
Себе, своє оточення, відношення, вимоги до життя!
І кожний Божий день є що міняти,
Як крали так і крадуть, і вирішують щось хабарі,
а всі мовчать і далі платять,
Хіба не треба спершу розібратись у собі?
Звичайно є помилки і при владі,
Не може хтось один в один момент, хоч й хоче, все змінить:
Критикувать й дивитись, що було позаду
Давайте будем, як закінчим з ворогом-сусідом і не будем у війні!
Бо кожен держслужбовець в нас отримує зарплату і посаду,
Та не відповідає жоден за прийняті всі рішення, працюючи, свої!!!
А безвідповідальність не могла й ніколи у майбутньому не зможе десь навести ладу,
І саме це потрібно і життєво необхідно нам всередині змінить!
Бо керувать, служить - дивитись комусь в очі і буть чутливими, відповідальними людьми!
Це праця, важка, важкі дні і ночі!
Та об‘єктивність - це завдання вже після війни,а зараз - залишаємося єдині й як кулак у боротьбі зі спільним ворогом міцні!!!
ID:
1065739
ТИП: Поезія СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний ВИД ТВОРУ: Вірш ТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 16.07.2026 07:27:52
© дата внесення змiн: 16.07.2026 10:09:34
автор: Irusia
Вкажіть причину вашої скарги
|