|
По-різному нас кожний пам’ятає:
Комусь – запам’ятались ми, - дитиною,
Хтось – другом нас, надійним – пригадає,
Чи – першою коханою людиною.
«Образу» хибну , дехто – не пробачив, -
Добром, на згадку, - у когось лишилися,
Завадою – там хтось собі позначив,
Де - ми, раптово, зайвим, - опинилися.
Мішенню зручною – для тих ставали,
Із ким – не намагалися змагатися,
Десь – нас, охоче, - стрімко забували,
Де – не схотіли з нами, - спілкуватися.
В когось, пригадуємось – помилками,
Якимись, необдуманими – діями,
Чи – рішеннями спільними й думками,
Та – нереалізованими, - мріями…
Про нас – лишились враження часткові,
У тих, з ким - по життю, колись – стикалися,
Щоб, крізь роки, - у пам’яті, розмові, -
По-різному ми кимось – пригадалися…
ID:
1065695
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Вірші поза рубриками
дата надходження: 15.07.2026 09:56:36
© дата внесення змiн: 15.07.2026 10:04:25
автор: Алла Демчишина
Вкажіть причину вашої скарги
|
