Не тримай мене, не треба -
Дай впаду
У бездонне синє небо,
Чи у прірву,
Теж бездонну.
Цей політ - політ без тебе
На борту.
Це не втеча, це не нерви,
Це не ігри,
Це не втома.
Просто ми з тобою більше -
Вже не МИ.
Не одну картину пишем,
Стало прісно все,
Без струму.
Поступово ти залишив
Мої сни.
Навіть погляд твій став інший -
Згас вогонь - і це
Так сумно.
А тому ти не тримай - дай
Я впаду.
Хоч за обрій, хоч за край,
Хоч у глибинну
Таємничість.
Нові крила розгортаю
На льоту.
Нові зустрічі чекають.
Що ж, я - вільна
Вітер кличе...
Я лечу.
13 липня, 2026
