Зірочки, петлички та медалі,
Застлані туманом сині далі... -
Повела нас дорога така,
Із якої ніяк не звернути,
І не можна назад озирнутись,
І додому нема вороття.
Не до зір, не до співів пташиних,
Та нарешті уже відпочинем -
Переходимо за горизонт.
Залишаєм живим перемогу,
Нам відкрита до неба дорога -
Скоро там будем всі. - Ширше крок!
Краплі рівних чорнильних рядочків
І комбата невичурний розчерк. -
Надсилає біду доля Вам -
Не зустріну весну разом з Вами.
Не терзайте себе, рідна мамо. -
Скільки треба, чекатиму там.
02.11.2021
