Виспівай над край цю тужну пісню!
Висповідай цей наскрізний біль!
Поки безугав негода висне,
поки смерчі сходять звідусіль.
Поки хмар не досягають руки.
Стіни - під ногами зневірянь.
Обери ці тороки від муки,
захисти цей день від знемагань!
Люлі-люлі, вигаслі волошки...
Люлі-люлі, чорні попели...
Ще до завтра, видається, трошки...
Але відстань, Боже, до коли?!
Щонайкращі стихли під землею.
Всіх по всіх усюдах не збереш...
Уділи хоч крапельку єлею,
аби не боліло так без меж!
Понад небо - щонайвищі ноти!
Чи то сповідь, мов колючий глід?
Доки ж буде затуляти рота,
вуха й очі цей зрадливий світ?!
06.07.26 р.
Ілюстрація: "На крилах любові" - Сергій Лаушкін
