|
«Les oiseaux dans la nuit» de P.Verlaine == вірш увійшов до збірки «Романси без слів», вперше опублікованої 1874 (Поль Верлен)
***&***
«Ви не мали достатньо терпіння...»
(Птахи вночі)
***
Ви не мали терпіння достатньо —
Це, на жаль, цілком зрозуміло —
Ви така молода..!
А безтурботність —
Це небесного віку гірка ваша доля..!
Ви не мали всієї лагідності,
Це, на жаль, зрештою — зрозуміло..,
Ви така молода,
О моя холодна сестро,
Бо ваше серце має бути байдужим,
Як ваша хода..!
Тож — ось я,
Сповнений цнотливого прощення,
Ні, звичайно ж —
Радісний, але загалом — дуже спокійний,
Хоча я й шкодую,
Що в ці лиховісні місяці,
Завдяки вам,
Чоловік —
Я, найменш є щасливий...
⁂
І ви бачите, що я мав рацію,
Коли казав вам —
У свої похмурі хвилини,
Що ваші очі —
Моїх давніх сподівань
Осередки,
Більше не таїли нічого,
Крім зради.
Ви тоді клялися,
Що це брехня,
А ваш погляд,
Який сам по собі брехав —
Палав, наче згасаюче полум’я,
Яке намагаються підтримати,
І... своїм голосом :
«Я кохаю тебе..!»
Ви, брехнею — брехню цю
Вторили...
На жаль..!
Ми завжди піддаємося бажанню
Бути щасливими —
Попри пори року та страждання..,
Але це був день,
Сповнений гіркого задоволення,
Коли усвідомив, —
Що я мав рацію розчарування..!
⁂
Тож навіщо мені починати скиглити..?
Тож навіщо мені бідкатися..?
Справа вирішена —
Не кохали мене Ви..!
І,.. не бажаючи, щоб хтось
Насмілювався мене жаліти —
Я це, з рішучою душею,
Самостійно
Буду терпіти...
Так..!
Я терпітиму, бо я кохав вас..!
Але я терпітиму, як добрий солдат —
Поранений, що йде спати назавжди —
Сповнений любові обов'язку
До якоїсь невдячної країни.
Ти,
Що була моєю красунею,
Моєю коханою —
Хоч від тебе й походить моє страждання...
Хіба ти не є завжди моєю Батьківщиною —
Такою ж молодою,
Такою ж божевільною, як Франція..?
⁂
Я ще хочу бачити вас...
Я прочинив тихо двері...
Ви лежали в ліжку, наче втомлена..,
Але — о легке тіло, яке несе кохання,
Ви підскочили гола —
Заскочена й весела...
О які поцілунки,..
Які шалені обійми..!
Я сам сміявся крізь сльози —
Безумовно,
Ці миті будуть, серед усіх,
Моїми найсумнішими,
Але й, завжди — найкращими...
Я не хочу бачити, знову — вашу посмішку
І ваші добрі очі в цій ситуації..,
І вас, нарешті, —
Кого слід проклинати,
І вишукана тіла пастка —
Лише її зваблива ця зовнішність,
Що буде мене шукати...
⁂
Я бачу вас знову
У літній сукні...
Я досі бачу вас..!
У літній сукні
Біло-жовтій,
З квітковим візерунком.
Та у вас вже не було тієї вологої
Веселості життя,
Що була у найшаленіших,
З наших минулих,
Миттєвостей кохання.
Маленька наречена й старша донька —
Знову з’явилася у своєму вбранні,
І це вже була наша доля,
Яка дивилася на мене з-під вашої вуалі.
Пробачте..!
І саме тому
Я зберігаю, на жаль,
У своїй пам'яті —
З деякою гордістю, що вас пестила —
Блиск згадки,
Що промайнув у вашому погляді.
⁂
Часом я — бідний корабель,
Що мчить без щогл серед бурі моря
І, не бачачи, як сіяюча Богоматір,
Готується до загибелі,
Молячись одна...
Часом я вмираю смертю грішника,
Який знає, що буде проклятий,
Якщо не висповідається,
І, втрачаючи надію на сповідника,
Знову у Пеклі, яке він випередив —
Спогадом звивається...
О, так..!
Іноді я відчуваю кривавий екстаз —
Під хижим зубом загибелі,
Як суть першого християнина,
Який сміється на очах у Ісуса,
Не ворушачи ні волосинки на тілі,
Ні нерва на обличчі..!
___________________________________
24.05.2026-14.06.2026; Paris (Aurora)
================================
(!!!)
Переклад здійснив Катинський Орест українською мовою з оригінала поезії (Paul Verlaine)
https://lesvoixdelapoesie.ca/lire/poetes/paulverlaine13050
Поль Верлен (1844–1896), «Птахи в ночі», написано вірш 1872 року, увійшов до збірки «Романси без слів»,
[вперше опублікованої 1874 року.., C. Tricot, строфи 1-3, 16-19>
https://www.lieder.net/lieder/get_author_texts.html?AuthorId=2906
П.Верлен — вождь поезії символізму. Справді близьким до символістів його зробило те, що він уперше звертає увагу не на художньо-виражальні можливості ліричного слова, а на його сугестивну, навивальну силу, тобто на смисловий ореол, який підказував ті чи інші настрої, образи...
"Романси без слів" — збірка поезій Поля Верлена опублікована в 1874 році, до складу якої увійшли твори, написані П.Верленом ще в тюрмі.
Вона поділяється на чотири цикли : «Забуті аріети», «Бельгійські краєвиди»,
«Птахи вночі», «Акварелі».
Ця збірка — комплекс замальовок, мотивів, фрагментів, пейзажів...
———————–————
(Автор — Мої переклади поезії з різних джерел та мов світу…)
============================
(!!!)
Автор :::
https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1064614
Катинський Орест
https://www.stihi.in.ua/ua/avtor.php?author=55043&poem=514818
(Katynskyy Orest)
https://www.chytaichyk.com/pereklad-paul-verlaine-ptahy-vnochi/
=============================
ID:
1065129
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 04.07.2026 10:23:02
© дата внесення змiн: 06.07.2026 00:35:24
автор: Paris
Вкажіть причину вашої скарги
|
