Фідель та Фарес на перший погляд не є споконвічними козаками,
Батьки їх топтали землі від Палестини до Казахстану.
І так як двадцяте століття пройшло під гаслом глобалізації,
Вони опинились у Києві - серці нашої нації.
Дитинство Фіделя було звичайним: від побутового булінгу в школі,
Життя у кімнаті з батьками, постійних сварок із сестрою,
Незакінченого універу та хобі у вигляді фентезі й віршів,
Історій кохання, комп'ютерних ігор і довгих ночей у тиші.
Фідель працював у книгарні, а згодом - адміном локального телекому,
У 22-му перейшов на державну та донатив знайомим із Сил Оборони.
Він не ховався, ходив на роботу, аж поки його зупинив патруль ТЦК,
І вже за добу його відібрали у бойову бригаду за посадою зв'язківця.
Комбату Фідель сподобався, тому він на КСП керує командою екіпажів,
Вистежує росіян і сперечається з командиром щодо його наказів.
Коли я питаю: "Фіделю, чи хочеш додому, може, переведешся до мене у тил.",
То він цитує: "Чим більше я вб'ю росіян сьогодні, тим менше залишу для наших синів".
З Фаресом я познайомився випадково, вже у навчальному центрі,
Він виділявся з-поміж лисих дідів бажанням бути корисним і не померти.
Збитий як Рембо, голос і звички - як в операторки підйомного крану.
Зважаючи на район, в якому він ріс в Луізіані - вийшло не так погано.
Фарес ріс в умовах чорного гетто із каефсі і травою,
Губився в культурі реднеків та власників вогнепальної зброї,
І хоч у нього все було схоплено в плані майбутнього в Штатах,
Він переїхав до Києва, де тусувався по міжнародних пабах.
Він став на військовий облік одразу, без думки про втечу,
Під час одного з завдань отримав поранення й кровотечу,
Тепер із протезом ходить на бокс і викриває липових ветеранів,
Можливо, ви колись побачите його прямий ефір в інстаграмі.
В той час як Микола ховається вдома від мегазлочинної влади,
Василь і Назар отримали липові справки, відсиджуються в Канаді,
Фідель і Фарес - мої друзі, які ніколи не будуть рабами чи вівцями,
І саме таких як вони я називаю справжніми українцями.
P.S. Без розбудови політичної нації неможливе майбутнє України.
ID:
1064832
ТИП: Поезія СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний ВИД ТВОРУ: Вірш ТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 28.06.2026 20:17:49
© дата внесення змiн: 28.06.2026 20:17:49
автор: Олександр Ткачинський
Вкажіть причину вашої скарги
|