Сонця теплі промінці
Тіло огортають
У веснянії дні ці
Й ніжно зігрівають.
Світлі промені в мені
Й почування світлі
Будять, що в ці ясні дні,
Мов квітки розквітлі,
Буйно у мені цвітуть,
Пишно розквітають.
З ними й думи світлі йдуть
Й на папір лягають
У віршовані рядки.
Я живу на цьому
Світі з ними залюбки,
В щасті чарівному.
Їхня ніжна теплота,
Як малятко мати,
Лагідно так огорта,
Що душі співати
Хочеться, й вона співа
Весело, радіє
З нею й серце. Ожива
Втіха й струменіє
З нього річкою в серця
Тих людей, з якими
Я живу, щоб до кінця,
Йдучи життьовими
Стежками, й вони жили
З нею, мов з ріднею,
Щоб щасливими були
Й щастя це землею
Ширили, як промінці
Теплі, ніжні, красні
Сонце яснеє у ці
Дні весни прекрасні.
Євген Ковальчук, 18. 04. 2022
