"Ми вийшли не через страх...
А ЧЕРЕЗ ЦІННІСТЬ КОЖНОГО ЖИТТЯ"
На дворі був лютий.
Цього року напрочуд лютий.
І бій був лютий.
Цього разу напрочуд лютий.
І я був лютий.
Зазвичай — спокійний.
Вони займають будинки,
заповнюють вулиці,
немов хвороба — організм.
Ми випалюємо їх вогнем.
Я — кулеметом.
Дзвенять гільзи,
немов розсипані монети.
Віддача сильна.
Нехай.
Головне — не даремно.
Мороз сьогодні нейтральний.
Видає тих, хто дихає…
І тих, хто ще дихає.
Пробігає по тілу.
Пальці німіють.
Повіки — сиві.
Губи в тріщинах.
Печуть.
І нога болить.
Відгук літа.
Стріляють з будинку.
Навпроти.
Тепер моя черга.
Прицільна.
Спокійна.
Замовк кулемет.
Важко дихає.
Парує.
Я — також.
Тиша навкруги.
Пошепки: ціль — мінус.
В крові адреналін.
Серце стукає чергою.
Перебігаємо.
Один за одним.
Прикриваємо перших.
А вони — нас.
На дворі був лютий.
Мороз лютий.
Бій лютий.
Для когось — перший.
Для когось — останній.
Прощай…
Покровськ.
"Росіяни б'ються за місто вже майже два роки, з літа 2024 року. Зайшовши у місто ще у жовтні 2025 року, вони вбивали цивільних, їхні тіла лежали просто серед вулиць розбитого міста. Інфільтруватися їм вдалося до залізничного вокзалу. Тоді була проведена українська спецоперація по зачистці міста. Відтоді росіяни поступово просувалися містом.
За даними аналітичного проєкту DeepState, Росія повністю захопила місто Покровськ Донецької області. Про це свідчить оновлена інтерактивна карта станом на 21 травня, відомо про окупацію стало 18 травня 2026."
Що ж, як є так - є.
Чинна влада роздирибанилв Україну, кров'ю напоєна Земля синами і дочками України. Такої розрухи Україна ще незнала. А ми мовчимо, довірчиві - ще неначасі, пока тихо конаємо.
Сем Діма відповів на коментар Сокол, 12.06.2026 - 22:15
Багато що тримається на волонтерах.
А добровольців, що були раніше, вже в живих залишилось певно одиниці.
Зворушливо...проникливо.. Скільки болю і туги...розгубивши друзів... під серцем щем... здаля гроза...коли ж закінчиться війна А спомин душу розрива,о де ж ти мирная весна...?