|
Ми з тобою дві різні планети
Я з Венери, ти - із Марсу.
У кожного свої сентименти
Ми різні - із іншого часу.
А ми стали чужі із тобою,
не світяться в почуттях очі.
Вчора єднали серця любов*ю,
Воркутали як птахи до ночі .
На сонці стався сонячний спалах,
Дихати пил у груди важко.
Не бачимо себе у дзеркалах,
До зір не злетить у вись пташка.
Сонячний спалах, магнітні бурі
Стелиться поміж нами туман .
А без сонця літні дні похмурі,
І штормить хвилями океан.
А над нами дощ, гроза і злива,
І розпинають на хрест вітри.
Мерзне від зими голубка сива,
Не гріє сонечко висоти.
У нас є єдиний шанс з тобою,
до щастя один крок зробити.
Або навік розійтись з тобою,
Любов свою в житті зустріти.
2-------------------------
Ти наснилась мені у квітучім полі
Наче маків цвіт у стиглих житах
Сплітала віночок на волосся долі
Дзвенів твій криштальний голос в піснях
Я стояв серед море квітів у травах
пташечко мила я слухав твій спів
А ти розправила крила наче пава
Злетіла у даль поміж ясенів
Босоніж я біжу по росі до тебе
хочу спинити тебе хоч на мить
А ти усміхнулась сонечком у небі
зійшла наче райдуга у блакить
А твій слід згубився у сизім тумані
Я дивився довго за тобою
Сходили на небі ясні зорі ранні
Дзвеніла пісня про любов луною
О скажи коли прийдеш до мене у сни!
буду тебе чекати край доріг
Зійди у моїм вікні сонечком весни
Я встелю квіти кохання до ніг
3-------------------------------
Ти гостя із моїх рожевих снів,
Пташка, яка співає пісню про кохання.
Ти струнка тополя поміж ясенів ,
А у моїм вікні яскрава зірка рання.
Згадую, часто тебе нашу весну,
Наші сонячні дні, літні шалені ночі.
З тобою у щасті злітав на луну,
Пив любов - цілував твої уста і очі.
А куди б тебе не занесли вітри ,
І куди б ти моя пташко не полетіла.
Мені про тебе нагадуть явори,
Там, де ти за гаєм з джерела воду пила.
Ти співуча пташка у літнім саду,
І райський медовий плід налитий на вітті.
Лиш до твоїх ніг я листом упаду,
Нахилю Всесвіт - увесь світ до ніг з блакитті.
Ти - літній дощ , сонечко у небесах,
У келиху хмільне вино з грон винограду.
Ти струна серця у мінорних піснях,
Ти зірка яка малює казку у саду .
Ти мов у пахощах троянда п*янка,
Яка дарує щасливу мить - душі свято.
Із синіх гір бистра ріка течія,
Ти - мій скарб ,найкраща квітка - срібло і злато.
Ти є гостя із моїх рожевих снів,
Пробач, що я не можу з серця відпустити.
Хай цей сон розтане наче - перший сніг!
У серці будеш- вічно сонечком світити.
ID:
1063983
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 12.06.2026 02:26:20
© дата внесення змiн: 14.06.2026 11:31:01
автор: Чайківчанка
Вкажіть причину вашої скарги
|
