Пробуджений і дикий
В імлі блукає зір,
Немов у вовчій шкірі
Під дубом бузувір,
У кроках невагомих,
Під проводом ночей,
Де слід сльози тривожить
Гарячий назорей
З юрбою неофітів,
Як струсить сон бджола
І ранок стане довшим
За стежку край села,
В якому серце-пташка,
Про неосяжну синь,
Перекладе нам казку
З івриту на латинь,
Щоб ми снаги не мали ,
У вирішальну мить
Як вовк в овечій шкурі
Добро в собі плямить…
p/s
https://www.youtube.com/watch?v=SJihLKraS0k&list=RDCjvWtWn0hqg&index=2
