Ти
Я
Погляд
Ім'я
Відстань — сьогодні та завтра — мости́
Шепіт
Обійми
"Зоста́нься,
Не йди..."
Долю не про́шу про вічне й земне
Долю благаю:
Ще мить,
Це — моє...
Вкрите цілу́нками, спе́щене гли́боко,
Родимок розсипи,
Змо́рщечок вигини
М'якість тендітна броні надтривкої
Дівчинка мо́я!
Мій янгол
Мій воїн...
Як же до болю кортить залишитись
Не відпускати
Не зупинитись
Знову почати спочатку звичайне:
до́торк — цілунок
крик — і мовчання
Зойк, що спірально зав'язує нерви
Ніжна моя!
Із характером демона...
Знаю, що плачеш ночами самотніми
Що до світанку від спогадів втомлена
Просиш у неба не спо́кою — сили
Витримай це
Витримай відстань...
Не роз'єднайся на атоми вибухом
Не заховайся у ті́ні із привидом
Пообіцяй — ми частинки від цілого:
погляд
ім'я
вигини
ви́лиці...
Вірш створено суголосно до вражень від поетичної збірки "Торкатися сенсів" Гіо Пачкорія.
