*****
Доки серденько в мені
Тихо стукотить
Цілі ночі, також дні,
Я живу. Летить,
Наче птах, невпинний час
Лиш у майбуття,
У якому кожен з нас
Житиме. Життя
Наше плине, мов ріка,
Неповторну мить
Кожну. Доленька важка,
Серденько щемить,
Доля світла, повна втіх,
Серце видає
Щирий і веселий сміх,
Із яким стає
Ще гарнішим білий світ
Цей, життя мина
Протягом і днів, і літ
Так, як і весна.
Та весна мине, за рік
Прийде знов. Життя
Не повернеться повік,
Як у небуття
Піде, як воно мине
У неждану мить,
Бо воно лише одне.
Тож його щомить
Проживаю залюбки
Я, також пишу
Вірші. В них мої думки.
Їх я й залишу
Після себе в спадок всім,
Хто живе в цей час
Й житиме ще с світі цім
Так, як кожен з нас.
Євген Ковальчук, 14. 04. 2022
