UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Шевчук Ігор Степанович: Псалом 353. Дух — в свободі й дозріваннях, алло, небесні - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Шевчук Ігор Степанович, 09.06.2026 - 18:07
Що у сучасному світі важко знайти мужніший і жертовніший народ за українців, які зуміли зупинити неймовірно потужного та жорстокого ворога – ворога, якого досі бояться і Європа, і США. І цей народ заслуговує на кращу долю, ніж йому прописують імперські та космополітичні шахраї. Що релігія, віра в Бога, передусім традиційне національне християнство було і є, як писав Степан Бандера, «невичерпним джерелом» – могутнім чинником людинотворення, націотворення і державтворення, потужною моральною основою бойового духу нації в її протистоянні з одвічним ворогом. Чомусь на фронті атеїстів дуже мало, якщо взагалі є. Що в те, що життя індивіда є «найважливішою цінністю», не вірять навіть ті владоможці, які й досі продовжують ритуально промовляти цю лібералістичну мантру. Війна показала, що є речі важливіші за життя індивіда, і що саме за них людина готова пожертвувати своїм життям, наслідуючи слова національного гімну («Душу й тіло ми положим за нашу свободу…») – сім’я, побратими, Бог, Батьківщина, держава, національна свобода тощо. І, мабуть, найголовніший висновок від війни стосується наступного. Єдиним гарантом безпеки й розвитку українського народу та усіх інших лояльних до української ідеї громадян України (інших етнічностей) може бути тільки українська національна держава із системою національного народовладдя, політичний прихисток, «своя хата» в образній візії нашого генія Т.Шевченка. Петро Іванишин, доктор філологічних наук, професор. УЛГ, Петро Іванишин. «Війна і міфи» |
|
|
||||||||||||||||||||||||||
