Пристань гусаком до рухливості дня,
Можливо не вб’ють, як засохне стерня,
В палаці старого Каяфи –
Розклавши закон на триграфи*.
Ти матимеш борг на бігу у Салям ,
Шукаючи вроду сумісну з життям,
Як кулька ,що котиться в лузу,
Як частка гучного конфузу!
Коли вже «ніколи» розчинить імлу,
Коли виднокола залучать у гру
І браму відкриють заледве на мить
Нам варто як гуси завмерле будить…
p/s
https://www.youtube.com/watch?v=jSRSD_XoOz8&list=RDNsbCp2yQ8Kk&index=20
