Світлих почуттів вогонь
У мені палає
Й ніжно зігріває,
Наче сонечко, либонь.
Гріє серце, душу він,
А не тільки тіло.
Так мені кортіло
Сеї миті, миті змін
Світлих, добрих, позитивних
І позбутись вмить
В цю прекрасну мить
Почуттів всіх негативних!
Їх немає більш в мені.
Хай і не хотіли,
Та вони згоріли
В світлих почуттів вогні,
Що в мені пала щомить.
Більш не відчуває
Біль, більш не страждає
З ним душа і не щемить
Серце, а немов дитя,
Радісно сміється,
Доки тихо б’ється
Протягом мого життя,
Що іде, минає мить
Кожну неповторну
Та нерукотворну,
А природну. Лиш щастить,
Лиш сміється доля м’ні.
Я сміюся з нею.
Наче із ріднею,
В світлих почуттів вогні
Я живу. Палахкотить
Він в мені, допоки
Всі і дні, і роки
Серце в грудях стукотить.
Євген Ковальчук, 13. 04. 2022
