…подуєш на людську біду -
затихне морок на дзвіницях
у бомбосховищах, світлицях,
у Гестиманському саду,
де бродять ангели по три,
вітхозавітно, задзеркально,
де чути неупинний рух
пір’їн і крил їх життєдайних,
де не кінчається любов
в думках окремих між ідилій ,
де в рай до кіз чи в інший ирій
не потрапляє аби що…
бо сам на сам в раю кози
не зрозумієш апріорі -
красу без пари не вкусить,
ковчег не збудувати в норах ,
життя ж бо не коротше сну -
не завжди кращі мають фору ,
вірші не важчі омофору
у інспіровану весну…
p/s
https://www.youtube.com/watch?v=i9o5tTtCmrw&list=RDMMxwWrjeFGVuI&index=18
робота
Художник: Олексій Теренін
