він не зірка
бо його світло жовте та тепле
й близьке
він не зірка
бо знаходиться поруч
на перехресті двох авеню —
між вулицею Пам’ять та проспектом
Ніколи
хтось із натовпу —
певно ось цей, одягнений у пальто, чоловік
сказав
що ліхтар — то маленьке сонце
тільки штучне
із лампою
та на електриці
він не зірка
бо у нього немає власного місяця
є тільки стовп
і частина дороги
на котрý постійно падає його світло
весною
влітку
восени
взимку
змінюються пори року і змінюється сам рік
змінюються люди та назви, зникають старі
будинки
змінюється навіть небо —
ось там
угорі
то воно сіре у сірих відтінках
то воно темне, мов оксамит
і на тому оксамиті — міріади далеких
холодних зірок
змінюється все
а він стоїть на місці
на перехресті двох авеню
зі своїм жовтим світлом
стоїть і гріє тим теплим штучним світлом
хворих стареньких
самотніх чоловіків та самотніх пані
і кошеня
що так і не знайшло свій дім
із м’якою лежанкою та мисочкою, повною
їжі
змінюється світ
змінюються люди
змінюється все
а він стоїть
прикутий до електричних проводів
і перехрестя...
