|
У вірші я вкладаю
Свої думки та почуття,
Що сенсом є мого життя,
Яке в цім світі маю.
У віршах, що складаю
Я, цілий внутрішній мій світ.
У них думок моїх зеніт,
Який не має краю,
Як небо, що над нами,
Де сонце, хмари, солов’ї…
Вважаю вірші я свої
Всі власними синами,
Бо, наче батько й ненька
Дитя, народжую їх я.
Вони – то є моя сім’я
Далеко немаленька.
Багато їх і більше, й більше
Їх з кожним днем стає.
Вони – усе, що є
У мене. Їх люблю найбільше,
Як і життя своє єдине.
Вони життям моїм
І є. Віддав я їм
Своє життя, що легко плине
Рікою. Поєднав з віршáми
Цілком на все життя
Своє земнеє я
І почуттями, і думками
З тієї чарівної миті,
Коли почав читать,
А згодом й сам писать
Їх. Ними думи оповиті
Мої усі. У них з віршáми
Знайшов в мить тую я
Весь сенс свого життя,
Йдучи щодня його стежками.
Євген Ковальчук, 12. 04. 2022
ID:
1063592
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 04.06.2026 21:23:28
© дата внесення змiн: 04.06.2026 21:23:28
автор: Євген Ковальчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
