Усією я душею
Світлі думи й почуття
Прагну ширити землею
Протягом всього життя,
Бо у них всіх убачаю
Я його найвищу суть,
Що вони лиш, я вважаю,
У собі всякчас несуть.
З ними будь-які незгоди
Подолаємо ми всі –
Люди всі, усі народи,
Щоб у неземній красі
Нашого життя земного
Жити в світі цім земнім
Протягом життя усього.
Світ цей – наш, а ми всі – дім
Їхній – голови і душі,
І серця. У них вони
Хай живуть, як ми на суші,
На землі, ще з давнини!
Буде так, то більш тужити
Ми не будемо усі,
А у щасті будем жити,
У його усій красі.
Певен я, цього бажає
Кожен з нас на світі цім,
Бо нещастя зневажає,
Бо немає щастя в нім,
Бо нема добра у ньому.
Світлі думи й почуття
Їх несуть усім, усьому
Протягом всього життя.
Тож хай кожен з нас тримає
Їх в собі усе життя!
Як мине воно, не має
В світі цім більш вороття.
Євген Ковальчук, 11. 04. 2022
