Колись молодий був наче сокіл,
А у душі розквітав райський сад.
У вирій злетіли золоті роки,
У спогадах ведуть в літній сад.
Так пахне духмяно акації цвіт!
І так бентежно на моїм серці .
З юних років зійшов до зрілих літ,
Де лебеді на синім озерці.
А я немов лелека у самоті,
Ходжу в пишних травах одинокий.
Де ти весна - мої роки золоті!
Моє життя - океан широкий.
Юність згубилась у квітучім полі
У осінь літо неповернути.
Злетіли роки, як листя тополі
У спогадах шукаю весну у лютий.
Пянить дурманить акації - цвіт !
Йду в літо тихою ходою.
О літечко верни, лиш одну мить !
де з милою удвох під вербою.
О скільки я доріг на світі сходив!,
Скільки квітучих весен я стрічав .
Шукаю я давньої пісні мотив,
ОТу весну ,що колись я кохав
О біла акаціє - цвіт пелюстки!,
Вітер на твої коси розсипає.
Умаїв у вінець золоті роки,
Крізь туман серце тебе шукає.
Чудовий вірш! 
Душевна лірика! 
