Присвячується Духу
Святому
і Богородиці Марії!
«Літо як я
впало з неба...»
Клин тож пересіяли
тож рухались
тож були зміни...
ох тож мені б з ліні — пересіятись
в
полум’яніння!
й знов насіння:
червень! — геніальні Божі! тексти:
й в них носіння —
маки пелехтять-
палають
хоч вгорі в стриманім ділку —
аж до небес — в каміні!!
Ох би мені вискочить! — духовно
з ліні!!
жити б мені
пити б мені
в гОроді
ці літні кратери шипшини
в цих кратерах жіночності
поштучно накиваючих чи спочиваючих жасминів!!
Літо! літо! з розуму зійти —
які досервілуються і переміни
і каміни!!
це ж і полум’яність Богові — сердечна —
і уклінна
ох і полум’яність — дольня
гОрішній — о.
Вискочити
б —
з
ліні!
час іриси, два іриси —
чом в мені перебирають
спільні
риси??
чи шипшина
мов дівчина у спіреї —
не така? розхристаність?
Душе! Хай опівдні чи з із півдня
пахнуть Твої ризи!!!
всі шпаки немов з дистанції —
намолюються се опівдні?
Хай життям так і розкрилась —
розчахнулась —
ще
черешня! —
й
немов шаблі точать:
так шпаки — і викличні, й ігристі...
Боже! це хто ото й присвистує —
чи хіба Тебе коли освистую?
Боже! мені б з ліні би —
духовно вискочить!
02.06.2026,
Київ,
Святий Дух відчувається в післясвяті