Перейшла весну, мов через річку,
Крізь траву - зелену і густу.
Заплела у коси жовту стрічку,
А тепер блакитну заплету.
З ластівками прилетіло літо,
Синь небес торкнулася води.
А довкола неймовірні квіти,
Так цвітуть, мов раз і назавжди.
І вражає слух незвична тиша,
Навіть в лузі соловей затих.
Вірю в диво. Ангел хай запише -
Миру й щастя вистачить для всіх!
