Жадало серце будь щасливим,
Бажало радості щодня.
Амури тьохкали грайливо,
Встромляли стріли навмання.
У тілі пристрасть закипала,
В ній кров кипіла, мов вода.
В польоті серце завмирало,
Таке кохання – це біда…
Від болю і туги страждання,
В крові гіркий тягучий мед,
І серце стогне у воланнях,
Думки ростуть, як ожеред…
Ах, Боже мій! Яка досада!
Чому любов в житті – імла?
Кусає боляче в засаді,
Та спалює вогнем тіла…
Бажало серце - жить спокійно,
Та нерозділена любов,
Сказала: Здрастуй, ти - наївний...
Ти – мій слуга найкращий знов!
Скипіла кров і збунтувалась,
Погана доля навесні...
Твою отруту має жало,
Убий весь біль, що є в мені!
Любов грайливо посміхнулась,
Сказала: Ти – мій шлях крутий…
Всі стріли славні від Амура,
В житті для тебе – Дар святий!
01.06.2026 за мотивами 2010
