З ним трапилось щось і на серці невтішно,
Чи може наснилися промені світла…
А в чому те марення – з неба привіти ?
Можливо – видіння прийшло це запізно…
Напевно не чуєш… ти серденька крики,
Все далі сигнальні ті відблиски тусклі.
Тривожно ночами, життєвості русло,
Зійшло нанівець, як прочитана книжка …
З тобою зникає зв'язок у розмовах…
Містична властивість прийшла в непридатність.
Шкода, що твій голос відходить у дальність,
Не бачу, не чую в поганих умовах...
Куди подивитись в небесні стожари?
Ліворуч, праворуч? В якому сузір`ї,
Є келія тиха в сумнім надвечір'ї,
Скажи – де до тебе ота переправа?
Повір, не літаю я подумки в Небо,
Раніше ночами ця здатність крилата,
В безмежжі знаходила чисті палати,
Щоб там помолитись - душі на потребу…
Не бачу тебе я у снах фантастичних,
Коли у житті зустрічались з тобою…
Сіяли очима, раділи весною,
У мандри спішили оті романтичні...
19.05.2026
