Ранком після навантажень
Я сидів над толокном,
Був півмісяць зрушень … вражень,
Туга зла перед вікном,
Тінь щура на антресолі ,
Анаграм раптових вміст
У сітки морфем вплітались,
Наче в драму романіст.
О, пора не велелюдна! -
Ти музейну річ доглянь,
Як підслідна, амплітудна
Темна непроглядна хлань.
Як підбитий вітром босий ,
В ніч - оману зорову ,
Як місцеві альбіноси,
Степом в зоряну канву.
____________________
Крізь півзігнуте, закуте,
В тишу нив, в склепіння рук,
Як на прощі не розчуте...
Як місцевий самодрук.
p/s
https://www.youtube.com/watch?v=aWqa_nJLufo
