
Які щемливі й точні рядки. У них так добре схоплено цей особливий настрій: коли весна вже мала б палахкотіти теплом, але натомість приходить прохолодною, тривожною і «неголеною» від густих, соковитих трав.
Цей вірш дуже сильно резонує з реальністю. Образ травня, який затиснутий між грозами природи та загрозами війни, створює відчуття крихкості життя — як те маленьке зело, що мерзне в очікуванні сонця. І цей фінал, де місяць просто «зникне, немов й не було», залишає легкий, щемливий смуток за часом, який минає попри все.