*****
Я думаю та відчуваю,
А, отже, я живу
В цім світі наяву,
Допоки серце б’ється. Знаю
Що надане на світі цьому
Мені життя одне,
Яке колись мине.
Кінець бо є усім і всьому.
Тому я намагаюсь жити
На втіху лиш щомить
І так, як слід, робить,
Щоб слід свій гідний залишити.
Хай часом ставить перешкоди
Життя, і я, і ти
Вперед повинні йти,
Долаючи їх, щоби шкоди
Не завдали вони нам. Може,
Нелегко їх здолать,
Та сил всіх докладать
Повинен кожен з нас. Поможе
У цім нам сила духу й волі,
Що є у кожнім з нас.
Лиш слід у слушний час
Її збудити і поволі,
Та впевнено, старанно, сміло
Усе лихе долать
Те, що посміло стать
В нас на шляху, щоб не щеміло
Більш серце, щоб не зазнавала
Душа нестерпних мук.
Лиш покладати рук
Не слід, щоб радість обіймала,
Мов друг, і неземнеє щастя
Ми відчували всі
У всій його красі,
Навік забувши все нещастя.
Євген Ковальчук, 27. 03. 2022
ID:
1062410
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 14.05.2026 19:49:58
© дата внесення змiн: 14.05.2026 19:49:58
автор: Євген Ковальчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
