|
Від галасливого світу втікаю
У ліс, де повсюди тишина.
Тут соловей ніжні пісні співає,
Цвіте первоцвіт - на землі весна.
А я втомилась від лютої зими,
Від тих , хто має в руці камінь.
Від образ, війни, тривоги та й чуми,
Кажу усім недругам **Амінь**.
Я йду до матінки природи у ліс,
Щоб побути сама з собою.
Йду туди, де столітній дуб старий зріс,
Де чути спів пташки луною.
А там на крутому березі ріки ,
Чути із синіх гір водограй.
Забіліли рясно в розмаю квітки,
Кличе нас у літо місяць май.
Зазеленіли трави на долині
Роси наче перли у красі.
Так пахне п"янко цвіт на черемшині
В стоголоссі співи навесні.
Вітерець колише дубові гілки ,
На ній сидить маленька пташка.
І розносить по царстві лісу звістки,
Там, де стоїть лісова хатка .
Будить пташка від сну, усіх тих хто спить,
Вітер голос несе до ріки.
З синіх гір вода наче кришталь дзвенить,
До сонця рум"яніють щічки.
Позлітались, в цю мить пташки звідусіль ,
Сіли на верховітті дуба.
Танцюють гопак співають водевіль ,
І чорний ворон чеше чуба.
Весна на коси віночок сплітає
Запрошує у казковий світ.
Вітерець вербові віти гойдає
Душа злітає, як птах в політ.
Я йду у ліс наче у священний храм,
Щоб ковток повітря вдихнути.
Зцілити свою душу і тіло від ран,
Цей світ до глибини відчути.
Сиджу, я на зрубі у царстві лісу,
Дивлюсь, і слухаю пташок спів.
Тут печаль зими, і смуток розвію,
Понесу квіт до солодких снів.
ID:
1062366
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 14.05.2026 01:00:18
© дата внесення змiн: 14.05.2026 08:18:06
автор: Чайківчанка
Вкажіть причину вашої скарги
|
