Світились очі юної дівчини,
Як погляд стріла на собі хлопчини,
Який кохання запалив жарину,
А з неї уже полум"я з"явилось.
Ой, очі, очі, що ви наробили,
Позбавили і спокою. і сили,
Нема від вас ніякого рятунку,
Неначе з губ медових спила трунку.
Вночі та вдень вас біля себе бачу?
Скажіть, в житті для вас я щось та значу?