Як же добре, що ти є,
Сонечко ясне!
Грієш ти мене
Ніжно так. Дає
Лагідне твоє тепло
Щастячко мені
В ці весняні дні,
А нещастя все пройшло.
Теплі промінці
Я твої ловлю.
Як же я люблю
Їх! У днини ці
Весняні їх більш,
Ніж узимку та
Їхня теплота
Гріє. Я найбільш
Є щасливим в мить
Цюю чарівну,
Дивну, неземну.
Серце не щемить,
А радіє. В нім,
Наче квітка та,
Радість розцвіта.
В світі цім земнім
Видається те
В цей весняний час,
Що прийшов до нас,
Аніж золоте
Сонце, що блищить
В небі голубім,
Чистім та яснім
В цю прекрасну мить,
Більшого нема
Щастя. З сонцем я.
І душа моя
Щастя обійма.
Євген Ковальчук, 25. 03. 2022
