По одному вынимаю из ящика семейные шёпоты и взвешиваю:
отдельно – когда было страшно,
отдельно – когда дети уснули,
отдельно – когда совершались таинства
крещения, венчания, прощания, нелегальные и тихие, как в первые века.
Отдельно – когда приходили за дедушкиным братом.
Отдельно – когда мама забыла стихотворение под ёлку, и бабушка подсказывала.
Где история срывает мосты, там переходим по мосткам шёпотов.
Шёпотами говорим с нашими мёртвыми, что кружат, словно пылинки,
под лампой.
Словно сплетённые пальцы за спинами, когда допрашивают, – шёпоты.
Шёпоты безымянные, как пожелтевшие записки в дверях, всплывают из глубин,
чтобы утешить. Кто там шепчет нам, кто успокаивает,
кто касается нас мизинцем в сумерках?
10.05.2026
(Перевод с украинского)
ШЕПОТИ
По одному виймаю з шухляди родинні шепоти й зважую:
окремо — коли було страшно,
окремо — коли діти поснули,
окремо — коли відбувалися таїнства
хрещення, вінчання, прощання, нелегальні і тихі, як у перші віки.
Окремо — коли по дідового брата приходили.
Окремо — коли мама забула вірш під ялинку, й бабуся підказувала.
Де історія зриває мости, там переходимо кладками шепотів.
Шепотами говоримо з нашими мертвими, що кружляють, ніби пилинки,
під лампою.
Ніби сплетені пальці за спинами, коли допитують, — шепоти.
Шепоти безіменні, як пожовклі записки у дверях, спливають з глибин,
щоб утішити. Хто там шепоче до нас, хто розраджує,
хто торкається нас мізинцем у сутінках?
ID:
1062273
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 12.05.2026 13:03:18
© дата внесення змiн: 12.05.2026 13:03:18
автор: Станислав Бельский
Вкажіть причину вашої скарги
|
