Тихий вечір накрив мої плечі. Закутав у спогад –
Йду стежками тих днів, де у щасті з тобою була...
Повернись! Хоч на мить випадь Зоряним Сяйвом в мій погляд,
А чи вітром прилинь... Хай легкою буде́ ця дорога...
Вдома краще... Прийди... Доторкнися вустами чола...
Епіграф до новели Оксани Ковач і Ада́льберта Ковача (№7), з шостого тому «Закарпаття», мого літературно-мистецького проекту «Соло надірваних струн» (авторка книги С. Маланка-Баліцка)
малюнок Марії Дребіт (Голодриги) із використанням ші
Марія Дребіт Португалія
10.04.2022
