Ліхтар і дощ. Холодні краплі
Вкривають землю і моє вікно.
Кохання мощі й смерті заклик,
Прощай, прощай. Це не любов.
Ревіли зорі; місяць-равлик
Тужив і, скручений вінком,
Спускався сходами так плавно
І опустився над чолом.
Негоду без жалю лиш ваблю;
Вона - основа для судом,
Безглуздих відчуттів. Мов шаблі,
Впиваються в моє нутро.
Рука на руку, погляд зник,
А я неспішно вслід за віком.
Стрічай, де перехрестя - стик
Між цим і тим, забутим світом.
