Коли гірко заплаче весна
Жовтих сліз горошинами з неба,
Я гадаю — сумує вона,
Зупиняти ті сльози не треба.
Коли лиха став в горлі шматок,
Заважає всякчас вільно дихать.
Не завадить важких сліз струмок,
Зовсім скоро повернеться втіха.
І відразу засвітиться день
Усіма кольорами веселки.
Защебече ще щиглик пісень —
Замість сліз молоко буде в глеках.
"Щиглик" Карло Фабріціус 1654р.