Світить ясне сонце
У моє віконце,
Ніжно зігріва.
І сердéнько грає,
А душа співає.
Радість ожива
У мені. О сонце,
Та невже не сон це?
А воно мені:
«Ні і не уява
Це, а справжня ява.
Вже ж весняні дні».
Розцвітають квіти,
А над ними віти,
А навколо них
Пташечки літають,
Весело співають.
В променях ясних
Я купаюсь. Гріють
Ніжно так, леліють
Всі вони мене,
І в душі, і в серці –
Почуттів озерці
Щастя чарівне,
Що не має й краю,
Маю, відчуваю
Я. Його мені
Дало ясне сонце,
Що сія віконце
В ці весняні дні.
Євген Ковальчук, 15. 03. 2022
